ОСНОВНІ ПРАВИЛА : для фахівців

Franck

Пам'яті мого сина, Франка (1964-74). 
Загинув від астми, в день свого народження.

Чи не кажуть: все, що здійснюється, спочатку було мрією?

Передмова

15 липня 1974 року, під час гострого приступу астми, помер мій син, Франк. Сталося це внаслідок завеликої дози теофіліну в препараті, призначеному “для дорослих”, замість “для дітей”. Вся медична література визнає такі помилкиголовною причиною дитячої смертности. І все ж, після 11 років судових (інколи дуже принижуючих) процедур, мені було відмовлено в позові проти аптекаря, відповідального за помилку. Його присудили лише сплатити судові витрати.

Все це тому, що суд поставив перед експертами питання так: “чи виданий препарат міг бути причиною смерті?” Експерти відповіли: “так, міг бути причиною смерті”. І винуватців виправдали... Експерти пояснювали мені: “Та якби суд запитав: “Чи є причиною смерті препарат”, ми б відповіли: “так, причиною смерті є він!” “Головне, не підмочити репутацію. Можна пограти на дієслові, що дає можливість надсміятися над медицинськими приписами і уникнути засудження безвідповідальности на сплату 35 000 фр.(Так, не більш як 35000фр передбачене юстицією відшкодування в подібних справах).

Фаховий лікар, що виписав рецепт, навіть не знав, що з 1972р препарат по формулі “для дітей” був знятий з виробництва як небезпечний. Його поведінка у цій справі була огидною, аж до облудного свідчення, відкинутого експертами. Я підготував для інтернета текст, з усіма деталями цієї абсурдної комедії, та з гидливости утримався від поміщення його в сайт; занадто ще болючі спогади! Але якщо хтось вимагатиме доказів, мені легко буде подати всі деталі справи: поведінка медиків, юстиції, профспілки фармацевтів, зрада адвоката тощо. Доказів достатньо, щоб показати, що у багатьох “рильце в пушку”. Але безсенсовно примушувати себе “ритися в смітті”. Нині важливіше майбутнє, і ми живемо в епоху, коли ніщо не може зупинити обміну інформацією.

В кінці 1984-го року, після багатьох років вивчення, я відкрив механізм, що породжує цю хворобу. З того часу я успішно допомагаю тисячам астматиків, постійно удосконалюючи свій метод, записуючи всі спостереження, які відсилаю до Паризької Національної Бібліотеки.

[Picture]
Jacques Gesret 29.10. 1941 р.
Фундаментальне дослідження патологій імунної системи
Honoris Causa Академії остеопатії Монреальського
Довідкові матеріяли:
Бібліотека Національної Медицинської Академії, Париж
Паризька Національна Бібліотека, Бордоська бібліотека

Інформація

Жодна лабораторія мене не спонзорує, тож нікому висловити подяку. Всі мої дослідження з 1984р, всі внески в цю справу, як і цей сайт інтернету, все зроблено на мій власний кошт, що й гарантує мою незалежність від будь-якої комерційної чи корпоративної системи.

Коли я згадую про мої складні стосунки з медиками, то йдеться про керуючі інстанції, і ні в якому разі про особисте ставлення до лікарів. з якими я підтримую найкращі стосунки. Я готовий до всякого контакту з лікарями, аби цілком передати мій метод, і також продемонструвати його ефективність, бо мова йде про клінічний винахід, а не альтернативну медицину.

Я шукаю добровільців для перекладу на інші мови, для цього сайту. Буду глибоко вдячний за таку допомогу. Щира подяка тим, хто вже реалізував переклади на англійську, німецьку та еспанську мови, що привернуло до мого винаходу міжнародну увагу.

Тема

Принципово новий підхід до вивчення походження нашкірних та внутрішніх патологій: алергія, астма, астма, псоріяз тощо.

Структура керує функцією, 
і джерело наслідків знаходиться в причині !

Ця аксіома стала вихідною точкою розпочатої в 1984р праці, спрямованої на вивчення постіних структурних аномалій у носіїв вище згаданих захворювань. Ці пошуки виявляють також спільні симптоми і константні варіянти.

Такий шлях, виходячи з цілком клясичних концепцій, дає нове освітлення причин патологій та вказує прості терапевтичні засоби усунути їх через структури. Наприклад, якщо порушена слухова функція, то лікар обстежує структуру вуха, бо звичайно саме там криється причина паталогії. Цей принцип прийнятий в медицині й хірургії.

Чому ж , коли мають справу з системою дихання,
цього принципу не дотримуються ?

Звичайно обстежують функцію і ніколи не займаються структурою!

Однак, аналіза структури грудної клітки, що безумовно керує функцією дихання, показує, що хворі на астму систематично мають постійну аномалію: одна половина грудної клітки виказує недостатність розширення. Це наслідок зміщення, вдавлення ребер відносно другої половини грудної клітки. Ця половина грудної клітки завжди виявляє цілу низку реберно-хрящових вивихів на трьох перших ребрах (праворуч більш, як 90%, ліворуч або двосторонньо - в 10%).

Ритмічне натиснення на реберно-хрящовий вивих 2-го або 3-го ребра за кілька секунд... провокує приступ астми, але ви побачите з нашого досліду, що існує інша точка, подравзнення якої припиняє приступ через декілька видохів. Це діє швидко і нічого не коштує!

Виданий нами документ має кілька розділів: один - для фахівців здopob'я, другий, для менш обізнаної публіки. Він складається із статтeй, друкованих в різних журналах, серед них є й пояснення збільшення захворювань астмою у дітей.

Перешкоди

Друга частина документу розповідає про ті перешкоди, які з 1985р зустріли ці праці. Численні звернення до відповідальних політиків, відповідальних за здоров'я, президентів Республіки, прем'єр-міністрів, міністрів охорони здоров'я, інших керівників системи охорони здоров'я, до газет, журналів, асоціяцій тощо... Їхня поведінка!..

Це відкриття, яке дозволяє вилікувати астму за три-чотири сеанси одногодинної мануальної терапії, доступне кожному з велкої кількости фізіотерапевтів (три дні інтенсивного навчання), воно нікого не цікавить! Хоча в кожному з моїх звернень я не прохав нічого, крім одної простої речі: продемонструвати мої дослідження комісії у складі пневматолога, алерголога, дерматолога і спеціялістів з нейрофізіології. В цьому мені відмовляють вже на протязі 14 років!

Я не люблю полеміки, я уникав її з самого початку, бо бажав передати наслідки моїх дослідів спокійно, без непотрібної метушні, як і лічило б серйозности моєї праці. Сьогодні, підсумовуючи результати всіх заходів, я прийняв рішення більше ніколи не просити “доброзичливої уваги” (без)відповідальних осіб.

чудовий інструмент інформації, інтернет, дозволяє мені бути цілком незалежним від доброї волі клясичних засобів масмедії, які відмовляються надрукувати хоча б один рядок моєї праці про астму. Нині я інформую вільно, просто, віддаючи частину моїх дослідів в надіії на чутливість дослідників, практиків з лікування, пацієнтів, які розібралися в моїх записах, і чому б ні... бажаючих вкласти капітал для здійснення мого проєкту створення центру, зорієнтованого на лікування цих патологій!

Чи не кажуть: все, що здійснюється, спочатку було мрією?